Словник синонімів української мови. 2014.
одяг — у, ч. Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. •• Ве/рхній о/дяг одяг, якого носять поверх костюма, сукні і т. ін. Технологі/чний о/дяг комплект одягу та взуття, призначений для тих, хто працює у чистому… … Український тлумачний словник
одяг богослужбовий — Спеціальний одяг, який одягають священно та церковнослужителі для здійснення богослужіння; ризи мн.; облачення ми.; рідко священний одяг; літургійні шати; розм. церковні шати; заст. ризниця … Словник церковно-обрядової термінології
одяг священнослужителя повсякденний — Спеціальний одяг, який священнослужитель носить увесь час, коли не здійснює богослужіння та на який одягає богослужбовий одяг … Словник церковно-обрядової термінології
одяг священний — див. богослужбовий одяг … Словник церковно-обрядової термінології
одяг — [о/д аг] гу, м. (ў) о/д аз і, мн. гие, г іў … Орфоепічний словник української мови
одяг — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
богослужбовий одяг священнослужителя — Одяг, у який одягається священнослужитель для здійснення богослужіння … Словник церковно-обрядової термінології
богослужбовий одяг церковнослужителя — Одяг, у який одягається церковнослужитель для здійснення богослужіння … Словник церковно-обрядової термінології
одяг фортифікаційний — Штучне облицювання земляних елементів від обвалів. Виконується з дерну, фашин, хмизу, жердин, дощок, мішків із землею … Архітектура і монументальне мистецтво
одяг до покривання Святих Дарів — Те саме, що покрівці священні … Словник церковно-обрядової термінології
